Щіпкова Дар’я Олександрівна

Уманський державний педагогічний

                                                            університет імені Павла Тичини,

                                                                                                             м. Умань

Науковий керівник – Н.Л. Шеленкова

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ СТУДЕНТІВ ДО ШЛЮБУ

Психологічна  готовність до створення сім’ї  – це активний стан особистості, що характеризується наявністю певної системи установок, сімейних цінностей, орієнтованих на позитивні стосунки між подружжям, а також відповідних мотивів і здібностей [1, c.6].

  Студентські роки – це не тільки період для отримання вищої освіти, а й сприятлива пора для створення сім’ї. Підготовка студентської молоді до сімейного життя виключно важлива як для своєчасного створення сім'ї та виховання дітей, так і для зміцнення сімейних стосунків. Недостатня готовність студентської молоді до сім'ї та шлюбу значно гальмує як індивідуальний, так і суспільний розвиток.

    У сучасній науково-методичній літературі виокремлюється поняття готовності особистості до шлюбу і сімейного життя, яке включає, зокрема, такі компоненти:

– фізична і фізіологічна зрілість майбутнього подружжя, коли чоловік стає здатний зачати, а жінка виносити й народити здорову дитину; при цьому існує реальна суперечність між юридично встановленим шлюбним віком, що свідчить передусім про фізичну зрілість майбутнього подружжя, і їх соціальною зрілістю, яка найчастіше настає значно пізніше;

– соціальна готовність, яка означає, що майбутні шлюбні партнери є рівноправними членами суспільства, які спроможні виконувати соціальні ролі та обов’язки, усвідомлюють правову основу шлюбу, готові взяти на себе відповідальність одне за одного і за своїх дітей, здатні матеріально забезпечити сім’ю;

– етико-психологічна готовність, що передбачає сформованість адекватних шлюбно-сімейних стосунків, уявлень майбутнього подружжя про шлюб і сім’ю, подружні і батьківські обов’язки, розуміння співвідношення між любов’ю і шлюбом; уміння цінувати особисті якості партнера, об’єктивно оцінювати власні почуття і ставлення до обранця; створення сприятливого соціально-психологічного клімату сім’ї і наявність відповідних умінь; при цьому для того, хто бере шлюб, важливо вміти спроектувати реальну модель майбутньої сім’ї, її уклад з урахуванням впливу способу життя батьківських родин, матеріально-економічних можливостей, шляхів реалізації спільних планів на майбутнє;

– сексуальна готовність, орієнтація на спільність сексуально-еротичних переживань з коханим партнером іншої статі, якому людина довіряє і на чию довіру здатна відповідати, з якою вона хоче й може поділяти відповідальність за спільну працю, продовження роду й відпочинок для того, щоб забезпечити можливості сприятливого розвитку дітей; при цьому важливе значення має наявність знань з анатомії і фізіології, культури статевого спілкування.

Психологічна готовність відіграє особливу роль у формуванні готовності до створення сім’ї. Саме вона зумовлює здатність до шлюбу, тобто спроможність: турбуватися про іншу людину; співчувати, співпереживати іншому; спілкуватися на основі співпраці з іншим; бути толерантним, сприймати іншу людину з її індивідуальними особливостями, звичками, навіть протилежними власним, вміти пристосовуватися до них [ 2, c.17].

   Психологічна готовність людини до шлюбу визначає подальші сімейні взаємини – їх успішність або ж конфліктність. Без зазначеного компонента готовності перехід від неформальних взаємин емоційного характеру (кохання) до формальних – регламентованих і обов’язкових стосунків між партнерами по шлюбу може бути пов’язаний зі значними труднощами.

   Благополуччя сім’ї залежить від специфіки засвоєння ролей чоловіка і дружини, батька і матері, знання і уявлення про себе як людину певної статі із специфічними потребами, ціннісними орієнтаціями, мотивами, інтересами і формами поведінки, а також уявленнями про сімейне життя, що служить психологічною основою шлюбу.

Проблема формування готовності молодого покоління до створення сім'ї набуває в сучасних умовах особливої значущості, що зумовлено реаліями українського суспільства, неоднозначністю підходів до створення сім'ї та її розвитку. Багатоаспектність цієї проблеми викликає увагу представників різних наукових галузей - педагогів, психологів, соціологів, які звертаються до аналізу факторів та педагогічних умов формування готовності студентської молоді до створення сім'ї, цілеспрямованого керівництва процесом формування означеної готовності та дослідження характеру зв'язків і залежностей між станом готовності та ефективністю діяльності особистості вивчення соціальної функції сім'ї та її особливостей в умовах сьогодення [1,c.14].

Список використаних  джерел

1.  Карасевич  Антоніна. Педагогічні теорії формування готовності студентської молоді до створення сім'ї в сучасних умовах / А. Карасевич // Рідна школа. - 2008. - №12.- С . 22-25.

2. Кляпець О. Я., Ларіна Т. О. Підготовка молоді до подружнього життя : Методичні рекомендації / О. Я. Кляпець, Т. О. Ларіна. – К. : Міленіум, 2009. , 104 с.