Смітанка Вероніка Віталіївна

                                                                         Уманський державний педагогічний

                                                             університет імені Павла Тичини

                                                                                                                 м. Умань

Науковий керівник – Н.Л. Шеленкова

ДОСЛІЖДЕННЯ САМООЦІНКИ СТУДЕНТІВ У ПЕРІОД НАВЧАННЯ У ВНЗ

В контексті сучасного розвитку суспільства збільшується увага до якостей особистості, адже саме вони є рушійною силою розвитку. Уявлення людини про себе, самооцінку, самоповагу та рівень домагань є одними із важливих компонентів. Проблема дослідження самооцінки являється ключовою у психолого-педагогічній практиці.

Самооцінка є складним особистісним утворенням і відноситься до фундаментальних властивостей особистості. Вона інтерпретується як особистісне утворення, що бере безпосередню участь в регуляції поведінки і діяльності людини, як автономна характеристика особистості, її центральний компонент, що формується при активній участі самої особистості і відображає своєрідність її внутрішнього світу [3, с. 397].

Наукові підходи сучасних психологів щодо сутності поняття “самооцінка” (Є. Бєлінска, Г. Гуменюк, О. Красіло, С. Тищенко, О. Тихомандрицька) пов’язані з емоційним ставленням людини до себе, з розвитком рефлексивної свідомості, з соціальними аспектами психології особистості, з практичним самопізнанням, з гармонійним образом “Я” [1, с.25].

Формування самооцінки у період навчання є важливим чинником для розвитку студента, як майбутнього професіонала та особистості. На формування самооцінки у період навчання у ВНЗ впливають багато факторів: адаптація до умов навчального закладу, успішність у навчальній діяльності,  положення в академічній групі, ставлення педагогів, однолітків, успішність у навчанні та організаційні умови у вищій школі” [2, с. 164].

            Для дослідження ми використали методику  дослідження самооцінки Дембо-Рубінштейн, модифіковану А. Прихожан. За допомогою  даної методики ми дослідили рівень самооцінки студентів.

 За результатами проведеної методики домінуючим рівнем є середній, що становить 34% (17 студентів). Із загальної кількості студентів завищену самооцінку мають 32% (16 студентів), висока самооцінка також становить 32% (16 студентів), і тільки занижена самооцінка становить 2 % (1 студент).

Отже, можемо стверджувати, що студентам в переважній більшості притаманний високий або середній рівень самооцінки. У студентів при завищеній самооцінці спостерігається перебільшення своїх розумових здібностей. У студентів із заниженою самооцінкою, навпаки, характерне відчуття незадоволеності, закріплюється «комплекс неповноцінності». Якщо у студента проявляється стійка занижена самооцінка, то як наслідок, це призводить до надмірної залежності від інших людей.

Список використаних джерел

1. Дядюкіна Є. В. Самооцінка як міждисциплінарне поняття / Є. В. Дядюкіна. // Науковий вісник Донбасу. - 2011. - № 1.
2. Козерук Ю. В. Самооцінка як фактор становлення особистості студента / Ю. В. Козерук, Я. О. Євсейчик // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. - 2015. - Вип. 124. - С. 163-165.
3. Онуфрієва Л. А. Самооцінка як складова Я-концепції майбутніх фахівців соціономічних професій / Л. А. Онуфрієва // Проблеми сучасної психології. - 2013. - Вип. 22. - С. 396-412.
4.