Дударенко  Ірина Станіславівна,

                                                           Черкаський національний університет

                                                                                      імені Б.Хмельницького,

                                                                                                           м. Черкаси

ЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ПСИХОЛОГА

         За сучасних умов етичні знання стають важливим чинником розвитку духовної культури суспільства і морального світорозуміння особистості. Практична психологія покликана допомогти сучасній людині адаптуватися до змінюваних обставин, осмислити життя в усій його багатозначності та глобальності, розширити горизонти індивідуального сприйняття світу,  вводячи у нього соціоморальні критерії оцінки усього, що відбувається.  Радикальна трансформація соціокультурної ситуації впливає на  усталені стереотипи,  обумовлює зміни в нормативній картині світу. Нові реалії життя характеризуються ціннісно-нормативною невизначеністю. У зв’язку з цим перед практичним психологом постає задача пошуку своєї функціонально-рольової позиції та визначення міри особистісної  та професійної відповідальності у системі суспільних відносин.

      Одним із показників професіоналізму психолога є вміння встановлювати конструктивні контакти з людьми. Здатність до продуктивного діалогу є обов’язковою передумовою фахової реалізації. Етичними  нормами  взаємодії  психолога  й  клієнта  є  рівність  їх  позицій, безумовність, безоціночність  у  сприйманні, емпатія  та  висока  сенситивність. Професійно необхідним для психолога є прийняття і розуміння своєрідності  психічної реальності  клієнта.

 Кожен несе в собі свій власний світ індивідуальних смислів, які обумовлюють міркування людини, формування її суджень, що є важливим чинником світосприймання та життєдіяльності суб’єкта.

Уявлення про світ, його суб’єктивний образ пронизані наслідками усього психічного життя суб’єкта. Досвід особистості є надбанням, яке має екзистенційну,  інтелектуальну, душевну та духовну природу. Пережиті емоції впливають на суб’єктивний досвід. Вибір людиною тієї чи іншої лінії поведінки в кожній конкретній ситуації передбачає сприймання та оцінку головних її елементів: партнера, самого себе і ситуації контексту загалом.

За умови особистісної невідкоригованості психолога-практика сприймання ситуації професійної взаємодії  відбувається під тиском суб'єктивних оцінок і ставлень. Бачення людей крізь призму власних упереджень є перешкодою у їх розумінні. Взаєморозуміння ж між людьми забезпечується здатністю інтерпретувати ситуацію у парадигмі партнера, стосовно психолога таке уміння є професійно важливим. Клієнт розраховує саме на розуміння і прийняття. Розуміння інших пов’язане з розумінням самого себе. Використання особистого досвіду для пояснення  внутрішнього стану інших призводить інколи до суб’єктивності, помилок в інтерпретації, викривлень.

Терпимість до думки опонента є надзвичайно важливим вмінням процесу  взаємодії психолога з клієнтом. Толерантність   завжди була однією з людських чеснот, для психолога ж – професійною необхідністю. Толерантність є не тільки моральним обов’язком, а й потребою, обов’язковою умовою продуктивного діалогу. Філософське трактування  “толерантності” передбачає чотири можливих способи розуміння цього поняття: як неможливість розуміння; як поблажливість; як байдужість; як терпимість, прийняття, розуміння. Саме останній підхід є прийнятним у ситуації професійної взаємодії психолога. Така позиція передбачає відкритість, щиру зацікавленість, повагу до думки опонента. Толерантність – це здатність без морально-етичної оцінки, без агресії сприймати хід думок, форми вираження та спосіб життя іншої людини.   Все це є показниками  психологічної  культури  та  культури  спілкування психолога. Вона  передбачає  вміння  налагоджувати  психологічний  контакт, ефективну  взаємодію, вміння  доречно  використовувати  різноманітні  засоби  впливу, адекватно  сприймати  й  розуміти  співрозмовника.

         Толерантність пов’язана й з іншими ознаками моральності психолога. Такі загальнолюдські цінності, як гуманність, милосердя, чуйність є базовими у ситуації професійної взаємодії.  Співчуття та переживання допомагають адекватному розумінню інших людей.  Здатність до емпатійного розуміння розширюється тим більше, чим більше ми довіряємо своїм почуттям, словам, імпульсам, уяві, чим глибшим є наш інтерес до кожної людини, чим багатшим й різноманітнішим є уявлення про інших. Уміння сприйняти почуття іншої людини як власні, здатність до емоційного відгуку є необхідним компонентом спілкування, специфічним засобом пізнання людини людиною. Психолог-практик не повинен поспішати з висновками, оцінками, інтерпретаціями, діагнозами. Його поведінка має будуватися як безпосередня емоційна реакція на розповідь клієнта, щирий відгук на його складні, часто болючі переживання.

        Завданням практичної психології є дослідження психічної реальності суб'єкта, пізнання внутрішньої детермінації його поведінки. У зв'язку з цим інтерпретація дійсності, її розуміння та об'єктивне відображення є для психолога професійно значущими.

        Кваліфікована психологічна допомога повинна сприяти розумінню клієнтом викривлень у його свідомості, баченню їх глибиннопсихологічних витоків. Терпимість психолога виявляється в умінні спокійно і тривало (якщо того потребує ситуація) сприймати хід думок суб’єкта. Психолог не засуджує, не переконує. Психолог повинен допомогти виявити ірраціональні установки суб'єкта і сприяти формуванню нового погляду на реалії життя. Психолог повинен бути об’єктивним, “ціннісно нейтральним”  і не вносити в ситуацію професійної взаємодії свою життєву філософію.         

        Система цінностей особистості детермінована домінуючою системою цінностей суспільства. Формування професіонала у галузі практичної психології не може обмежитися засвоєнням зовнішнього імперативу службового  обов’язку. Необхідно готувати фахівців у дусі традицій нашого народу, його прагнень до гідності і честі, формувати особистість, для якої загальнолюдські цінності мають складати основу духовної культури і професійної реалізації.