Демчук Анна Миколаївна
Уманський державний
педагогічний університет
імені Павла Тичини
м. Умань
Психологічні особливості публічного виступу практичного психолога
Публічний виступ – це різновид усного спілкування. Кожен спеціаліст повинен оволодівати мистецтвом публічного виступу хоча б його основами, тому що в процесі роботи доведеться виголошувати перед співпрацівниками лекції, промови чи доповіді, робити повідомлення.Метою публічних виступів є передавання інформації, знань, оцінок та вражень.
Найвищий прояв майстерності публічного виступу - це контакт зі слухачами, тобто спільність психічного стану оратора й аудиторії. Це виникає на основі спільної розумової діяльності, подібних емоційних переживань. Ставлення оратора до предмета промови, його зацікавленість, переконаність викликають у слухачів відповідну реакцію. Як говорить прислів'я, слово належить наполовину тому, хто говорить, і наполовину тому, хто слухає. Головні показники взаєморозуміння між комунікантами - позитивна реакція на слова виступаючого, зовнішнє вираження уваги у слухачів (їхня поза, зосереджений погляд, вигуки схвалення, посмішки, сміх, оплески), «робоча» тиша в залі. Контакт - величина перемінна. Він може бути повним (зі всією аудиторією) і неповним, стійким і хитким в різні фрагменти проголошення промови.
Перш за все слід подбати про належний зовнішній вигляд. Адже зустрічають "по одягу", тому недопустима як будь-яка неохайність, так і зловживання прикрасами, надмірна яскравість кольорів, оскільки це може відвертати увагу від змісту виступу. Поведінка оратора мусить бути простою і невимушеною, настрій — бадьорий, ставлення до слухачів — доброзичливе. Не повинно відчуватися зверхності оратора, повчального тону. Повідомляючи факти, виявляючи своє ставлення до них, досвідчений оратор поступово втягує слухачів у сферу своїх думок і почуттів, переконує, робить своїми однодумцями [3].
Важливо пам'ятати про види уваги аудиторії. У тому випадку, коли увага виникає незалежно від волі, свідомості, говорять про мимовільну увагу. Мимовільна увага виникає кожного разу, колилюдина стикається з чимось незвичайним, несподіваним, цікавим для нього, у поле зору або слуху людини потрапляє те, що його хвилює, турбує, відповідає практичним інтересам і потребам, діє сильний, що міняє свою інтенсивність, або контрастний подразник.
Вміння успішно проводити публічний виступ дуже важливі для кожної людини, а особливо для тих, хто працює в інтелектуальній сфері. Промова — вияв внутрішнього, духовного життя людини, її світогляду, її розуміння світу. Не випадково письменники, створюючи образи видатних діячів, показуючи їх вплив на поведінку і мислення людей, нерідко наводять їх промови [1].
Література
- Гаспарова, В.Б. «Ораторське мистецтво древньої Греції», Москва, «Художня література», 1985 р. – 126 с.
- Карнегі Д.Б. Учись виступати публічно і впливати на широке коло людей /Д.Б. – К., 2000. – 234 с.
- Осипова Н.П. Ораторське мистецтво : Навчальний посібник для студентів вищ. навч. закл. юрид. спец. Видання друге / Н. П. Осипова, В. Д. Воднік, Г. П. Клімова та ін.; за ред. Н. П. Осипової. - Х. : Одіссей, 2006. - 144 с.
- Нойбауер Ф. Ф. Корпоративне управління: Віч-на-віч з парадоксами: Пер. з англ. — К.: Основи, 1997.— 302 с.
- Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження/ С.Д.Максименко. – К.: НДУП, 1990. – 240 с.
| 
