Коваль Вікторія Олегівна
Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
м.Умань
ВПЛИВ КОГНІТИВНОГО ЧИННИКА НА ПРОФЕСІЙНУ
СПРЯМОВАНІСТЬ СТУДЕНТА-ПСИХОЛОГА
Успішність професійної діяльності майбутнього психолога в значній мірі залежить від розвиненої професійної спрямованості студента-психолога. Саме професійна спрямованість є рушійною силою не лише в навчанні майбутній професії, а й визначатиме прийняття та усвідомлення норм, правил, моделі поведінки своєї професійної діяльності, адекватної самооцінки своїх знань і умінь, орієнтованістю на постійне особистісне та професійне вдосконалення.
Проблему професійної спрямованості особистості досліджували вчені в різні періоди: Л. Божович, С.І.Головаха, В.П.Казміренко, І.С.Кон, Є.О.Клімов, Н.Л. Коломинський, Г. Крайг, Ю.Н. Кулюткін, А.К. Маркова, Л.М.Мітіна, В.І.Юрченко тощо.
Аналіз наукової літератури щодо проблеми виявив недостатню кількість досліджень особливостей розвитку професійної спрямованості майбутніх психологів в процесі їх професійної підготовки, особливо при діагностуванні, самовизначенні у виборі майбутньої професії.
Дослідники визнають, що вибір професії складний і довготривалий процес, в якому виявляються дві проблеми: по-перше, відкладання юнаками і дівчатами самовизначення у зв'язку з відсутністю виражених стійких інтересів; по-друге, загальна незрілість, інфантильність поведінки та соціальних орієнтацій молоді. Тому, професійне самовизначення, як один із головних компонентів дорослості і стійкого образу "Я", на справді – відсутнє.
Вчений Е.Еріксон розробив поняття «ідентичність», яке є подібним до вітчизняного поняття «самовизначення». Ідентичність — умова психічного здоров'я, і якщо вона не сформується, то людина не знаходить себе, свого місця у суспільстві, почувається «втраченою».
Канадський психолог Ж. Марша встановив чотири типових варіанти формування ідентичності: невизначену, ще не сформовану, «дифузну» ідентичність; наперед зумовлений, «приречений варіант розвитку»; проба ролей або «мораторій» у спробі виробити ідентичність; реалізована або «зріла ідентичність».
Тільки реалізована, сформована ідентичність особистості (довіра до світу, самостійність, ініціативність, компетентність) дозволяє особистості в юнацькому віці вирішити головне завдання — самовизначення, вміння розробити свій життєвий план. Головними новоутвореннями цього віку за Д.Ельконіним є професійні інтереси та світогляд.
Життєвий план — явище одночасно соціального та етичного порядку: тобто, ким бути (професійне самовизначення) та яким бути (моральне самовизначення). Життєвий план виникає, на думку І.С. Кона, тільки тоді, коли предметом роздумів стає не тільки кінцевий результат, але й способи його досягнення, шлях, яким збирається йти людина, ті об'єктивні та суб'єктивні ресурси, які йому для цього знадобляться [2]. Вибір професії — складний та довгий процес, під час якого існує певна небезпека. Наприклад: відкладання у часі професійного самовизначення у зв'язку з відсутністю стійких професійних інтересів. Іноді рання професіоналізація пов'язана з несприятливими сімейними умовами, низькою успішністю та іншими негативними факторами, які знижують рівень свідомого та добровільного вибору.
Отже, професійна діяльність й здатність до неї – це передумова майбутньої активної діяльності, необхідна умова її успіху без відчуття дискомфорту, напруженості та внутрішнього конфлікту особистості з професійним та соціальним оточенням. Дослідження вчених доводять необхідність розвитку професійної спрямованості психолога, яка тісно пов'язана зі специфікою його професійної діяльності, з тими вимогами, які вона ставить до його особистості.
Список використаних джерел.
1. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи /АН УССР, ин-т философии / Е.И.Головаха. - Киев, 1986. - 142 с.
2. Кон И. С. Психология ранней юности / И.С.Кон. – М., 1992.
3. Казміренко В. П. Програма дослідження психосоціальних чинників адаптації молодої людини до навчання у ВНЗ та майбутньої професії // Практична психологія та соціальна робота / В.П.Казміренко. - №6. - 2004.- С.76-78.
|